Головна » Статті » Виховна робота

Година духовності «Шлях до Істини»

      11 грудня 2017 року у відповідності до плану виховної роботи в групі ЕМ – 33 класний керівник Віталій Воробканич, в часі Великого Посту, провів годину духовності «Шлях до Істини». Метою години духовності було виховання  в молоді високої духовності, формування моральної спрямованості, духовних переконань. Епіграфом години духовності були такі слова: «Щоб ти не робив за спинами людей, пам’ятай, що ти робиш це на очах у Бога». Ведучі Крістіна Улинець та Іван Кирик ознайомили присутніх з десятьма Заповідями, які дійшли до нас крізь віки, як закони добра, краси й любові. Інші учні групи та запрошений священик Іван з храму Петра і Павла села Білки ширше розкрили зміст кожної Заповіді. Любити Бога - це шанувати його, виконувати його Заповіді, довіряти йому, бути йому вірним. У слові Божому написано: «Хто Заповіді мої має та їх зберігає, - той любить мене». Їх є стільки, скільки пальців на двох руках. Обов’язки перед Богом визначають перші чотири з них, а обов’язки перед ближніми - останні шість Заповідей.
Після кожної Заповіді учні та присутні прослухали такі пісні: «Не забудь помолитися Богу», «Боже, ти Бог мій», «Моліться люди всі до Бога», «Батькам», «На світанку чи пізньої ночі», «Ти прости нас Господь».

       «Героїв наших, Господи, прийми, прийми їх душі з білими крильми», - молитовно й щиро такими словами звернулися до стражденного Ісуса учасники години духовності. І збагнув кожен, що давня історія ніби повторилася, але тепер перед Пілатом постала Україна, якій впродовж історії читався вже не один вирок, а сьогодні їй готують останню стацію, але вона не підкориться, бо на варті її волі стоять незримі охоронці - небесне військо. Напевно, жодне серце не залишилося байдужим  після сьогоднішньої години духовності, а зайнялося іскрою любові, але не тієї, що минає, як земний сон, а тієї, що озивається у душі криком..
Наша згорьована земля ступила на хресний шлях і душі наших патріотів там, на небесах, моляться за нас, за нашу перемогу, за мир в Україні. Але через рік, і через століття ми не маємо права забути тих, хто віддав за нас найцінніше - своє життя. Збудуймо у наших душах храм і нехай іконостасом у ньому стане пам’ять про наших героїв. Присутні прослухали вірші «Молитва за солдата» у виконанні Василя Станка.

     Класним керівником було зроблено висновок: отож, стараймось і намагаймось у нашому житті дотримуватись Божих Заповідей і настанов, у щиросердному покаянні і смиренні йти за Христом, чинити діла, гідні правдивих християн. Бо що посіємо тут, на землі, те колись будемо збирати у вічності. Живімо так, щоб, врешті-решт, осягнути життя вічне у небі й кожного дня «здіймаймо серця й руки наші до Бога, що на небі» (Плач Єремії 3, 41). А Бог, слухаючи наші молитви, воздасть кожному із нас - згідно нашої віри і наших справ у Його славу.

          Закінчилась година духовності колективним співом молитви «Отче наш».

 

Категорія: Виховна робота | Додав: dptnz (12.12.2017)
Переглядів: 217 | Рейтинг: 3.3/3