Головна » Статті » Методична робота

Урок зарубіжної літератури Урста М.А.
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури.
 М.А. Урста - викладач світової літератури
ДПТНЗ «Білківський професійний аграрнийліцей»
     Творчість - природна потреба людини. Як же навчати літератури так, щоб зберегти в учня творче начало і розвинути його? Зрозуміло, що значною мірою це залежить від учителя. По-перше він сам повинен бути творчим, мати власну думку, постійно підвищувати свою ерудицію, інтелект, а по-друге осмислювати літературу з позицій загальнолюдського, вічного, нетлінного.
 Такий словесник зуміє дібрати методи, прийоми й форми роботи, як розвиваючі, творчі, допомагали б збагнути неповторністъ твору, цінність його для нас і нащадків. Одним з найважливіших засобів розв'язання не тільки освітніх, а й ви-ховних завдань є розвиток пізнавальної активності учнів. Щоб викликати їхню зацікавленість, доцільно поєднувати на уроках розповідь, бесіду, лекцію з дискусією, самостійною роботою і не подавати готові істини, а спонукати мислити, самостійно розв'язувати проблеми. Активізації мислення старшокласників, створення інтелектуальної ат-мосфери, духу співтворчості сприяють запитання проблемного характеру. Наприклад, при вивченні творчості Ф. Достоєвського, зокрема, роману "Злочин і кара", ставлю перед учнями такі проблеми.
  В чому бачить Достоєвський витоки злодіянь, зображені в романі? Чому так багато болю читаємо в рядках і між рядками роману? З'ясувати ці проблеми учні зможуть під час роботи з текстом, коли готу-ватимуть відповіді на конкретні запитання, а саме: Що спонукало Р. Раскольнікова сповідатися перед Сонею Мармеладовою? Покажіть, як отруює людську душу антилюдське суспільство, як згубно воно впливає на людину? Трагедія Раскольнікова в тому, що його теорія виникає не як логічна побудова філософського розуму героя, а як єдність сердечної муки і розуму. І життя, і характер, і світосприймання - все відображено в його теорії. Весь хід роману переконує нас, що Раскольніков - людина, яка сприймає чужий біль гостріше, ніж свій. Він спасає дітей з вогню, ділиться останнім з батьком померлого товариша, з Мармеладовим. Разом з тим, він гордий, одинокий, і гордість його уязвляєтъся на кожному кроці, він мусить ховатися від квартирної хазяйки, якій винен гроші. Герой роману, син важкого часу. Він вирішує провести вбивство "по совісті". Під низьким дахом коморки-конури, народжується теорія, страшна по своїй суті. Приходить до висновку, що людство ділиться на 2 розряди: на людей звичайних, та не звичайних, як наприклад, Наполеон, які нав'язують свою волю, якщо потрібно, не зупинятъся і перед вбивством. Герой себе запитує: "Тварь ли я дрожащая или право имею?" І хоче доказати собі, навколишньому середовищу, що він не "дрожащая тварь, а прирождён­ный властелин". Так назріває індивідуальний бунт Раскольнікова. Пошуковий характер завдань на уроках літератури спонукає учнів до роздумів і веде до життєвих прозрінь. Адже відомо, що зарубіжна література художній літопис суспільства, який має величезний виховний потенціал, і завдання нас, викладачів, якнайповніше використати його, допомогти учням досягнути суть відображеного в літературі життя, знайти у творчості письменника відповіді на питання, що хвилюють сьогодні молодих. Багато років відділяють нас від подій описаних у романі "Злочин і кара", але моральні цінності, над якими розмірковує письменник, надзвичайно актуальні й дотепер і знаходять живий відгук у душах учнів. Навколо образу головного героя можна розвернути широку дискусію. Пропоную учням знайти в тексті уривки, де Раскольніков відточує свою теорію, як бритву, бо не сумнівається в її погрішності, вірить, що вона відкриє єдиний вихід із ситуації, що склалася в нього, відкриє єдиний вихід і продумовує свій "експеримент". Доведіть прикладом з життя героя про його віщий сон. Чи є у образі Раскольнікова щось добре, чисте, дитяче? Чому образ Наполеона згадується так часто? Чи детально автор досліджує крах теорії свого героя? Розкрийте смисл вислову: "Власть надо всею дрожащею тварью и надо всем муравейником!" Часто учні, емоційно не переживши твору, у своїх відповідях керуються лише його загальною ідеєю, не усвідомлюючи логіки образів і картин життя, змальованих автором. Бо справжнє читання твору - це співпереживання. Тільки за цієї умови вивчаючи художній твір стає ідейним переконанням.
    Отже, в основі сприймання художнього твору має бути співпереживання з його героями. А розвиток творчої уяви й мислення учнів можливий тільки тоді, коли на уроках панує творча атмосфера, такі методи й прийоми аналізу твору, які відповідали б його змістові й формі, активізували розумову діяльність, викликали емоції в учнів. Особливо розвивають творче мислення учнів різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру. На другому курсі - реферати, анотації, рецензії, відгуки. При цьому учням рекомендую читати критичну літературу, статті про твір, робити виписки зразу під час вивчення твору. Творчі роботи такого типу розвивають в учнів літературні здібності; самостійність, вміння оцінювати художні твори і мистецьку спадщину письменника загалом. Щоб уникнути одноманітності, шаблонності під час розгляду критичних статей, намагаюся застосовувати найрізнаманітніші методи і прийоми, зокрема складання конспектів, планів звичайних і цитатних, тез. Зарубіжна література - предмет особливий. Він передбачає напружену роботу не тільки думки й пам'яті, а й душі та серця. Учень повинен мати своє бачення теми, виробляти вміння компонувати свої думки. Тоді в нього сформуються власні переконання. Розкриваючи ідейно-тематичний зміст роману "Злочин і кара", учні намагаються розкрити талант автора, що допомагає проникнути в душу персонажів, дослідити психологію добра і зла. Не один з учнів замислиться над проблемами роману, візьме з собою в життя основні моральні цінності, які утверджував у своєму творі Достоєвський. Вивчаючи художній твір, учні не лише засвоюють його ідейне багатство, вони збагачуються духовно. Виразне звучання на уроках художнього слова розкриває перед учнями внутрішній світ людини, її переживання, болі, прагнення. Повсякчас увага до художніх текстів привчає їх замислюватись над змістом слова і поступово усвідомлювати його могутність. Посилення "мовного" аспекту вивчення літератури - необхідна умова розкриття її естетичної сутності. Пильна увага до слова в тексті активізує художнє сприймання, допомагає збагнути індивідуальну манеру митця, виховує інтерес і любов до літератури. Аналізуючи художні твори, учням пропоную завдання, які поглиблюють розуміння ролі слова. Чому в центрі роману основне місце займає розповідь про муки героя після вбивства? Як розкриває автор соціальну несумісність теорії Раскольнікова? Які думки пробудила в вашій свідомості духовна драма героя? Розгляньте картину Н. Ярошенко "Студент". Як в ній передається психологія людини? Така робота на уроці формує у учнів уміння самостійно аналізувати художній твір. Від аналізу художніх творів учні поступово переходять до власних роздумів про вічні проблеми життя: добро і зло, щастя. Проблема, над якою бився герой Достоєвського залишилась в романі не вирішеною. I читаючи уривки навчаю учнів орієнтуватися у складному вирі життя, знайти своє місце в ньому, навчаю їх відстоювати власні переконання, робити добро, а не зло. Шляхетність почуттів, гуманності у стосунках з людьми, високій моральності повинні навчитись підлітки на уроках літератури і взяти їх орієнтирами в далеку дорогу життя, адже нинішнє покоління мусить знайти шляхи переходу від жорстокого раціоналізму до епохи духовності, подолати кризу духу як найстрашнішу кризу людства.
Тема програми : Друга світова війна у дзеркалі літератури.  
Тема уроку : Генріх Белль – оповідання «Подорожній , коли ти прийдеш у Спа …» Мета уроку .
Навчальна : з’ясувати особливості творчого шляху Белля ; проаналізувати оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; розкрити образ головного героя як людини без майбутнього.
Розвиваюча : розвивати навички аналізу літературного твору ; вчити учнів працювати з текстом.
Виховна : створити умови для подальшого усвідомлення учнями злочинної суті війни та її неприпустимості.  

Обладнання : Портрет Г. Белля , фотоілюстрації про війну. Тип уроку : Урок засвоєння нових знань.

Епіграф до уроку : Осуд антигуманної сутності війни , розкриття її руйнівних наслідків . Так , ми писали про війну , про повернення додому , про руїни. Г. Белль.

  Хід уроку.
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
- перевірка виконання домашнього завдання за питаннями :
1) До якого періоду відноситься творчість Г. Белля , у якому дзеркалі відображено його твори ?
2) До якої літератури належить творчість Г.Белля?
3) Де і коли народився письменник ?
4) Де навчався ?
5) Як склалася доля Г. Белля у 1933 – 1945 рр ?
6) Де навчався письменник після війни і коли розпочав професійну літературну діяльність ?
7) Які ще твори Г. Белля можете назвати ?
8) Як склалося життя письменника в 60-ті роки ?
9) Ким був Г. Белль в останні роки життя ?
3. Мотивація навчальної діяльності . Повідомлення теми та мети уроку.

Оповідання « Подорожній , коли ти прийдеш у Спа …» .
Тема оповідання : Друга світова війна.  
Сюжет : поранений солдат потрапляє в госпіталь , що розташований в гімназії , навчався 8 років.
Проблемне питання : Подумайте , чому оповідання має таку дивну і незрозумілу , на перший погляд , назву?
Спостереження учнів :
а) гімназія – пункт медичної допомоги;
б) зала малювання – операційна ;
в) з чим асоціюється школа для героя – місце , де хазяйнує смерть;  
4. Закріплення нового матеріалу.  
Відповідь учнів на питання :
1. Яку важливу прикмету побачив герой ?
2. Що побачив герой на дошці , коли його поклали на операційний стіл ?
3. Як ви думаєте , що є кульмінацією оповідання ?
4. Чи має ім’я герой ?
5. Скільки йому років ? Чому так склалась його доля ?
5. Подання домашнього завдання.
Написати твір – мініатюру за темою : «Мої враження від прочитаного оповідання «Подорожній , коли ти прийдеш у Спа …»
6. Підсумок уроку .
- Як ставиться до цього невідомого героя автор ? ( Автор любить героя , співчуває йому , тривожиться про його майбутнє ).
- Чим закінчується оповідання ? ( Обривається як епітафія , паралель з «Апокаліпсисом», «живі будуть заздрити мертвим» і для героя це пророцтво з Біблії.)
- Як автор переживає біль героя ? ( Сигарета , крик ).
- Чому юнак ненавидить кабінет малювання ? ( Це місце жаху і смерті , а підвал гімназії – морг).
- Які почуття викликало у вас знайомство з оповіданням «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»


Категорія: Методична робота | Додав: dptnz (26.01.2011)
Переглядів: 6145 | Рейтинг: 3.0/9